ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ - УМОВА УСПІШНОГО НАВЧАННЯ

Місія вчителя - не загубити жодної дитини, дати кожному учню можливість розкрити все найкраще, закпадене природою, сім'єю, школою. Дпя цього педагог повинен знати кожного свого учня, цікавитися ним як особистістю, організувати роботу на уроці так, щоб створити кожній дитині сприятливі умови для виховання й навчання, залежно від її розумових здібностей, фізичного здоров'я та рівня роз­витку. І саме диференціація як принцип навчання передбачає таку організацію роботи на уроці.

Диференціація навчання - це створення таких умов, за яких кожен учень міг би повноцінно опа­нувати зміст навчального матеріалу, гармонійно розвиватися відповідно до своїх індивідуальних можливостей, схильностей, інтересів і формувати свою індивідуальність. Використання диференціації навчання залежить насамперед від великого бажання педагога навчити кожного школяра, незалежно від йо­го розумових здібностей, безпосередньо на кожному уроці.

Практичне застосування диференціації навчаль­ного процесу передбачає певну сукупність вимог:

 • Досконало вивчити кожного учня, постійно вести за ним психолого-педагогічне спостереження.

• З'ясувати, на якому етапі потрібна диферен­ціація.

• Визначити, яку диференціацію буде викорис­товувати учитель: за ступенем складності, за

   мірою самостійності, за обсягом роботи тощо.

• Об'єднувати дітей у групи довільно. Групи не мають бути постійними. Дозволяти їм

  самим обирати вид роботи.

• Виконувати диференційовані завдання сис­тематично, майже на кожному уроці,

  уникаючи стандарту.

• Диференціація має застосовуватися на різних етапах уроку.

• Уміло використовувати види заохочення, роз­поділяти увагу при одночасній роботі кількох груп.

• Передбачати дозування часу для різних видів роботи.

• Добирати завдання з поступовим ускладнен­ням для сильніших і зменшувати обсяг

  допомоги для слабших учнів.

• Диференціацію бажано застосовувати під час фронтальної роботи, коли учні виконують

  загальні завдання.

• Пoєднyвarи парну, групову, індивідуальну роботу.

• Добирати варіативні завдання, що полегшу­ють роботу вчителя і учнів під час перевірки

  цих завдань.

• Процес засвоєння слід супроводжувати постій­ним контролем якості знань, умінь,

  навичок шляхом самоперевірки, взаємодопомоги з наступною вза­ємо6цінкою,

  самооцінкою.

  

Найважливішим є правильний, безболісний поділ дітей на групи.

Практично це можна зробити так:

1 . Дати право учню самовизначитися.

2. Робочі групи сформувати за результатами ви­конання певного завдання з поступовим

   ускладненням.

3. Поділ учнів на групи здійснює вчитель, дає такі назви підгрупам, котрі учні сприймуть

   як гру, із цікавістю.

Групи в класі непостійні. Учні мають можливість у будь-який час перейти в іншу групу, якщо впевнені у своїх силах при виконанні певних завдань. Таким чином, учитель не втратить жодного учня, а навпа­ки, розвиватиме їхні творчі здібності. Підбираючи завдання для кожної з груп, потрібно розподілити їх за певними критеріями:

1. Зміст завдання однаковий, але для високого рівня потрібно:

• збільшити обсяг роботи;
• ускладнити способи виконання завдань;
• зменшити час на виконання завдання.

2. Дати спільне завдання для всіх груп, але для середнього рівня запропонувати:

• зразок виконання завдань;
• пам'ятку, таблицю;
• схеми-опори, план розв'язання.

3. Дати різні за складністю завдання різним групам.

4. Підбираючи завдання для учнів, врахувати:

• різну підготовку та фізичний стан кожної дитини;
• ступінь активності мислення учнів;
• самостійність їхніх суджень;
• уміння логічно аргументувати певні положен­ня, тлумачення;
• уміння оцінити й узагальнити факти та явища.

Практичне застосування диференціаціі в навчальному процесі

Застосування елементів диференціації розпо­чинається в І-му класі. Це дає змогу вчителеві привчати дітей до само­стійності, виробляти вміння працювати не відволі­каючись.

Поступове ускладнення завдань для сильних дітей є стимулом до інтенсивної відповідальної роботи. Повніше диференціація застосовується в 2-му класі.

Найскладніше - привчити дітей працювати тільки за своїм варіантом, не відволікаючись ні на що інше.

Етап І. Перевірка домашнього завдання

Домашнє завдання задається диференційовано, перевірка теж проводиться таким чином. Варто роз­почати з фронтальної перевірки з метою виявлення тих учнів, які його не виконали. Зазвичай вони не вивчають і теоретичну частину. Для цих дітей потрібно організувати виконання хоча б частини до­машнього завдання найнижчого рівня і повторення матеріалу підручника з допомогою вчителя. Якщо домашнє завдання виявилося для дітей складним, то потрібно провести диференційовану перевірку якості його виконання кожною групою окремо.

Етап ІІ. Засвоєння нових знань

Для засвоєння нового матеріалу варто застосу­вати способи і прийоми диференціації навчання, які допомагають успішно організувати навчальну діяльність на цьому етапі. Рівень засвоєння у шко­лярів різний. Тому при поясненні нової теми вчитель обирає індивідуальний темп просування дитини вперед. Це спосіб багаторазового пояснення.

Етап ІІІ. Закріплення знань. Узагальнення та систематизація

На етапі закріплення прийоми диференціюють відповідно до ускладнення Їхнього змісту й обсягу допомоги. Основним методом роботи на цьому етапі уроку є метод керованої самостійної роботи. Щоб урізноманітнити роботу на етапі за­кріплення знань, варто залучати дітей, які мають достатній та високий рівні, до консультування слабших учнів. З цією метою вчитель може використати прийоми, які можна представити в схемі.

Застосування диференціації навчання на уроках дає можливість усім учням класу засвоїти навчаль­ний матеріал.

Диференціація планується вчителем за ступенем складності, за ступенем самостійності, за обсягом роботи.

Диференціація за ступенем складності

Використовуючи диференціацію за ступенем складності навчального матеріалу, учитель підбирає різноманітні завдання, які вимагають від учнів уза­гальнення, підсумовування, творчості. При цьому на­віть в учнів із низьким рівнем розвивається мислення, виробляється позитивне ставлення до виконання по­сильних завдань, стимулюється бажання працювати, підвищується самооцінка. Для такої диференціації вчитель поступово ускладнює обрані завдання. Це дає можливість учням перейти на вищий рівень діяльності. Завдання пропонуються на картках або на дошці. Легші завдання позначені синім кольором, складніші - червоним. Діти самі обирають завдання. Це дає їм змогу оцінити власні можливості.

Диференціація за ступенем самостійності

Застосовуючи диференціацію за ступенем самостійності, учням пропонується завдання однакової складності, группам надається необхідна до­помога, дозується час на виконання. Сильна група працює самостійно, середній групі надається підказка у вигляді плану роботи, пам'ятки, зразка-мірку­вання. А з третьою групою детально розглядаються всі необхідні операції.

При такому підході завдання однієї групи через певний час виконують учні іншої групи, тобто слабкі діти підтягуються до рівня силь­ніших. Вправи підбираються такі, щоб усі діти могли одночасно їх закінчити. В «чарівному віконечку» написані додаткові завдання для тих, хто першим упорався з роботою.

Диференціація за обсягом роботи

Вчитель використовує найпростіший спосіб диференціації - доповнення основних завдань додатковими для різних груп дітей. Така робота пропонується тоді, коли весь клас виконує спільне завдання й учні неодночасно його закінчують через різний темп письма, рівень мислення. Але вчитель підбирає завдання невеликі за обсягом, які б відпові­дали темі уроку, щоб сильніші учні могли закінчити їх, поки інші виконують основне завдання.

   

Перевагами диференціації на уроках є:

• Створення атмосфери успіху для кожного школяра.
• Запобігання неуспішності.
• Активний розвиток творчих здібностей.

Підготувати і провести уроки на високому рівні з використанням диференціації навчання в початкових класах дуже непросто. для цього треба багато знати і вміти, дуже хотіти, відповідально ставитися до своїх обов'язків, а найголовніше - вийти на новий рівень педагогічного мислення. Реалізація прагнення про­вести завтрашній урок краще від сьогоднішнього починається з відповідальної пiдготовки вчителя.

Метод диференціації дас помітні результати.

На таких уроках матеріал засвоюється глибоко і надовго. Цей метод уже довів свою ефективність.