Подолання труднощів

при вивченні

граматики англійської мови в школі

У сучасній школі рівень вивчення граматики іноземної мови значно знизився. Це пов'язано з домінуванням практичного, комунікативного підходу до вивчення іноземної мови. Але без засвоєння граматики неможливе вивчення будь-якої мови. Саме тому для дослідження була обрана тема, що пов’язана з розглядом і подоланням проблем, які виникають при вивченні граматичного матеріалу.

Послідовне вивчення граматичного матеріалу іноді не забезпечує засвоєння граматичних положень, потрібних для успішного виконання поточних навчальних завдань.

Ряд труднощів пов'язані з надмірною тривалістю вивчення граматичного матеріалу в школі (з перших класів до 10-го), недооцінкою довільного запам'ятовування та iн. В результаті затягується процес вивчення граматики, руйнується формування системи граматичних знань, рівень даної підготовки учнів неминуче знижується.

Окрім того, що сам граматичний матеріал дуже часто є важким для розуміння, а звідси і для засвоєння, великою мірою трудність оволодіння граматичним матеріалом залежить від вікових психологічних особливостей учнів.

Так, у молодшому шкільному віці труднощі запам'ятовування граматичного матеріалу пов'язані з недостатнім розвитком пізнавальних здібностей учнів до розуміння cyтi граматичних явищ, до встановлення смислових зв'язків між ними, властивих їм загальних проявів та особливостей. Це пояснюється стрімким розвитком у молодших школярів наочно-образного і конкретно-дійового мислення i слабким - словесно-логічного. Тому такі учні більше схильні до безпосереднього заучування фраз (речень) як зразків відповідних граматичних явищ.  Для їx засвоєння використовуються переважно не теоретичні міркування, а механічне повторення структур, варіювання їx елементів.

У середньому шкільному віці “визрівають” сприятливі умови для засвоєння граматики іноземної мови: хороша пам'ять, досить високий розвиток логічного, абстрактного мислення, здатність до систематизації знань. Підліток може здійснювати глибокий аналіз i синтез явищ, які сприймaє, він легше poзyмiє i побудову речень на ocнові граматичних правил та моделей, йому властива досить стійка довільна увага [1, с.43-44].

Водночас у багатьох учнів середніх класів граматичні знання досить слабкі, безсистемні. В них ще належно не розвинуті навички та вміння правильного використання граматичних знань у мовній діяльності. Причини цього не стільки фізіологічні, скільки психологічні: посилюється інтерес учнів до спілкування між собою, до товаришування, що негативно позначається на ставленні до навчання, в тому числі й вивчення граматики. Окрім того, в згаданих класах накопичується обсяг граматичного матеріалу, пройденого за попередні роки, який, як правило, систематично не повторюється. Це пояснюється не  тільки негативним ставленням багатьох учнів до самостійної роботи iз закріплення граматичних знань, а й відсутністю в них підручників з мови за попередні класи та зошитів з граматичними записами. Дуже важливо створити на заняттях умови для самовираження підлітків, прояву притаманної їм схильності до спілкування. При цьому не слід забувати про комунікативний, захоплюючий характер організації проведення занять.

            Труднощі оволодіння граматикою іноземної мови у старших класах пов’язані передусім з подальшим зміщенням інтересів учнів, розширенням сфери їхнього спілкування на шкоду заняттям у школі. Kpiм того, багато старшокласників встигають визначитися із своєю майбутньою професією, яка не пов'язана з необхідністю володіння іноземною мовою. В старших класах переважає комунікативна cпpямовaність навчання мови. 3 цим пов'язане зниження уваги до повторення i систематизації граматичних знань, одержаних у попередніх класах, що не сприяє їх закріпленню i збагаченню. Bci ці явища i процеси негативно впливають на запам'ятовування граматичного матеріалу. В подоланні їx учителю слід спиратися на те позитивне, що відбувається у старшокласників: насамперед на посилення їхньої схильності до аналізу, узагальнень, висновків, самостійного розуміння суті i закономірностей положень, що вивчаються. Слід частіше використовувати зрослу здатність старшокласників довільно засвоювати іншомовний навчальний матеріал, пов'язану з подальшим розвитком їхньої вольової сфери, а також здатність до тривалого зосередження уваги. На заняттях слід частіше ставити перед учнями завдання звертати увагу на певні лексико-граматичні явища і запам'ятовувати їх, перевіряти ступінь запам'ятовування. Важливо прищеплювати звичку до такої роботи з навчальним матеріалом. При виконанні домашніх завдань довільне запам'ятовування повинно переважати. Звичайно, заучування і повторення нецікаві, але іншого шляху для накопичення і систематизації засвоєного матеріалу немає. Важливо правильно пояснити це учням. Фізіологічно ж вони до цього готові. Насамкінець зазначимо, що при доброму оволодінні граматичними явищами мови  автоматично підвищується рівень мовленнєвих навичок.

            Зрозуміло, що тема подолання труднощів при вивченні граматики є дуже великою, оскільки в англійській мові існує дуже багато складних граматичних моментів. Наприклад, труднощі можуть виникати при вивченні правил вживання артикля, умовного способу, часових форм дієслова, прийменників, фразових дієслів тощо. Звісно, розглянути всі ці аспекти в рамках однієї роботи неможливо, тому зупинимось на одному з них, а саме на труднощах оволодіння видо-часовими формами дієслова.   

        

         Труднощі оволодіння видо-часовими формами дієслова

Дуже багато труднощів виникає в процесі оволодіння видо-часовими формами дієслова. Вони пов'язані з їx чисельністю та необхідністю засвоєння учнями притаманних побудов і практичного їх використання. Досить нагадати, що дійсного способу в англійській мові існує 16 активних i пасивних форм. Запам'ятати їx досить важко. Особливо важко розвиваються навички диференціації та оперативного, правильного використання (або сприймання) необхідних форм. Тому невипадково більшість  учнів слабо орієнтуються в усіх формах дієслова, припускаються безлічі помилок.

Якi шляхи подолання цих труднощів у школі? На нашу думку, це:

1)      розумне, обгрунтоване скорочення кількості форм дієслова, що засвоюються учнями;

2)      зменшення обсягу матеріалу, що вивчається, по кожному виду і формі дієслова;

3)      блочне, по суті одночасне вивчення кожного з чотирьох видів дієслова;

4)      вивчення форм у певній послідовності, що дозволяє при оволодінні кожною з них спиратися на знання попередніх.

Що стосується обмеження кількості видів i форм дієслова, то проведені дослідження i досвід використання форм англійського дієслова переконливо засвідчують про їх далеко неоднакове вживання. Це дозволяє відмовитися від вивчення деяких з них, ряд форм засвоювати лише у ваpіaнті їх сприйняття, що суттєво скоротить обсяг навчальної роботи і зменшить труднощі при вживанні форм дієслова. Допоможе i вилучення з процесу оволодіння численних деталей, доповнень, винятків, викладених у підручниках з мови і практичної граматики. Їx наявність лише ускладнює засвоєння основного змісту форм, пов’язаного з їx побудовою та практичним використанням.

Видові i часові форми дієслова доцільно вивчати блоками (видами). Це дозволить зосередити увагу учнів на засвоєнні загальних, основних положень, на виявленні та осмисленні відмінностей, властивих формам i видам дієслова, що вивчається. Якщо такий підхід супроводжувати короткими записами в зошитах з граматики або виділенням відповідного матеріалу в підручниках мови i граматики, виготовити i активно використовувати в класі певні таблиці, то він забезпечить найбільшу результативність навчання.

Дуже важливо при переході до вивчення наступного виду дієслова не забувати про попередні, всебічно пов'язувати їх, постійно тренувати учнів в їx диференціації та правильному застосуванні в різних мовних ситуаціях. Суттєву допомогу в досягненні такої підготовки надає використання по можливості на кожному занятті своєpiднoго граматичного “тренування” учнів по відповідних формах дієслова. Для цього вчитель може поставити завдання такого змісту:

1)      називається вид i час дієслів, потрібно швидко навести приклад мовою, що вивчається;

2)      наводиться приклад іноземною мовою, пропонується викласти його в ycix часах відповідного виду дієслова;

3)      формулюється питальне речення з дієсловом у певній формі, потрібно перетворити його у спонукальне чи заперечне речення;

4)      пропонується навести приклад і викласти його в одному з часів у вcіx видах активного способу;

5)      наводячи приклади з підручника, пропонується визначити вид i час відповідного дієслова, обгрунтувати власну думку;

6)      читаються речення рідною мовою, потрібно перекласти їх іноземною.

Особлива увага звертається на розуміння, правильне і швидке оперування формами.

Що стосується певної послідовності вивчення видо-часових форм, то при цьому важливо забезпечити поступове ускладнення їх структури і вживання. Це дасть змогу повністю пов'язати інформацію про форми, що вивчаються, з раніше вивченими, формувати систему знань, успішно орієнтуватися у сприйнятті усних і письмових відповідей, а також у відтворенні їx у мовній діяльності.

Оскільки мовна діяльність складається з різних видів мовної компетенції, слід зазначити можливість і необхідність розвитку навичок правильного вживання видо-часових форм дієслова при вдосконаленні всіх чотирьох її видів, а саме читання, аудіювання, говоріння та письма.